Сьогодні починається Різдвяний піст: традиції та від чого варто утриматись
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Сьогодні починається Різдвяний піст: традиції та від чого варто утриматись
28 листопада починається великий Різдвяний піст, котрий триватиме 40 днів, аж до недвечора Різдва включно. Саме тому цей піст має одну із назв – Чотиридесятниця
Інша ж назва – Пилипівка, або ж Филипівка (Филипів піст), тому що він починається через день після дня пам’яті святого апостола Филипа. Різдвяний піст має на меті ретельне приготування до зустрічі Різдва Христового.
За церковними настановами, під час посту не можна їсти м’яса, риби, сиру, молока, яєць, вершкового масла. Проте все не так категорично: якщо це маленька дитина, людина похилого віку в слабкому стані, або вагітна жінка, то потрібно постити обережно, адекватно оцінюючи стан свого здоров’я.
Окрім посту тілесного, йдеться і про духовний піст. Він пов’язаний з молитвами, покаянням та обмеженням своїх пристрастей, прощенням образ. Під час посту радять утриматись від вечірок та розваг, концертів тощо. Бо без молитов та духовних обмежень – піст перетворюється просто у дієту.
Також під час Пилипівки заборонено проводити вінчання. Саме тому, якщо хтось до кінця осені не встиг повінчатись, то мусив зачекати до наступного року. Але ці обмеження не стосувались інших подій, наприклад, хрещення. Адже за потреби похрестити немовля, цей обряд у церкві проводили незалежно від посту.
У час від Пилипівки 28 листопада і до самого Різдва Хрестового, виконувались різноманітні хатні роботи: білили світлицю (світлицею раніше називали вітальню), вбирали її розписами, діставали зі скрині та вивішували найкращі вишиті рушники, розстеляли килими. Покуття прикрашали особливо оздобленою запаленою свічкою чи лампадкою. Там же ставили дідуха – найдавніший символ українського Різдва. Дідух – це сніп з колосків жита чи пшениці, з початку чи закінчення жнив. Він зберігався після Різдва аж до весни і потім його замішували до посівного, аби забезпечити багатий врожай на наступний рік. Як відомо, дідуха раніше ставили у кожному домі, а вже пізніше, його почесне місце зайняла новорічна ялинка.
Поки українські родини утримувались постом у їжі, гуляннях та розвагах, їх зігрівав передноворічний настрій, котрий приходив з приготуваннями дому до свят та прикрашанням вітальні. Також в цей час вже брались за пошиття костюмів, адже українці старанно готувались до колядування, а приладів для швидкого пошиття костюмів не було. Тож завзяті колядники проводили холодні вечори за пошиттям святкових костюмів, аби похизуватись потім ними під час колядування.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
